Похід на катамаранах, 13-21 вересня 2014 року, Південний Буг, Луполово - Іванівка
Похід Південним Бугом, 13-21 вересня 2014 року, Луполово - Іванівка
Виїхали рано-вранці з Харкова, але в обід план мало не змінився на поїздку на Ворсклу — технічні проблеми з машиною змусили задуматися про зміну річки. Найближчою до нас була Ворскла. Але через пару годин проблему було вирішено і ми вирушили до Південного Бугу.
Переїжджаємо до Морозівського вугільного розрізу — «цвинтар екскаваторів». З 1970 до 2004 року він був одним із найбільших буровугільних розрізів країни.
Зараз вугільний розріз поступово затоплюється ґрунтовими водами, а унікальну гірничодобувну техніку ріжуть на брухт. З одного берега на інший було перекинуто єдиний в Україні транспортно-відвальний міст завдовжки понад 300 м.
Ночуємо на березі Південного Бугу біля села Луполове.
Вранці збираємо табір та вирушаємо 5-денну водну подорож.
Пропливаємо повз невеликі села. Іноді зустрічалися дикі тварини. Це виводок лебедів-шипунів.
Перші два дні походу проходили кордоном Миколаївської та Кіровоградської областей.
Руїни старого водяного млина в селі Луполове. Протягом нашої подорожі ми бачили подібні руїни кілька разів. Наприкінці 19 століття на Південному Бузі було понад 350 водяних млинів.
Кладка у млина була настільки міцною, що стіни стоять досі рівно.
На ночівлі ми ставали далеко від сіл. Перший ночівля був у лісі біля села Онискове.
Поки готується вечеря, хлопці освоюють слеклайн — ходіння натягнутою стропою.
Вечеря.
Сніданок — і в дорогу.
Весь день гребемо проти вітру.
Біля села Голоскове ще одні руїни від старого водяного млина.
Захоплюючі дух перекати біля села Люшневате…
… і бурхлива радість після їхнього вдалого проходження.
На неглибоких місцях буксирували катамаран.
По всьому руслу на дні річки різного розміру лежать гранітні валуни. Які сидять на носі катамарана потрібно бути уважними, щоб не зависнути на них.
У походах ковбасу їдять усі із величезним задоволенням.
Зависання на перекочуванні.
Катамаран міцно сів на камінь. Дмитро намагається його зрушити з місця.
Поки одна команда проходить поріг, друга фотографує.
Поки встановлюється табір і готується вечеря, граємо в петанк.
Ранній підйом о 5 ранку. День буде напруженим, тому що доведеться багато веслувати, а починаючи з 9 ранку піднімається зустрічний вітер і веслувати стане нелегко.
Дамба в Первомайську.
У довоєнні роки масової індустріалізації в Первомайську було збудовано велику на ті часи ГЕС, яка й нині не здається маленькою.
Перегляд міста Первомайськ з греблі.
Переносимо всі наші речі, обідаємо та продовжуємо сплав.
Засіли міцно, довелося здригати кат за допомогою мотузки.
Втомлені та щасливі. Вибираємо місце для ночівлі.
Хоч би яким був високий берег, все добро затягуємо на нього. Іноді доводиться повзком.
Табір. Тиша та спокій на цьому острові.
Швидко закінчуємо ранкові збори і вирушаємо в дорогу — до Мігейських порогів.
Поріг Млин біля Первомайська.
Другий ступінь порога Млин.
Зупинилися перед Мігейським порогом озирнутися і сходити до села за продуктами.
У селі Мігія все для любителів водного металу — готелі, кафе, ресторани. Навіть паркани розфарбовані у тему.
Довгоочікувані Мігейські пороги.
Мігейські пороги — одне з найкрасивіших місць в Україні, де влітку часто організовують тренування з техніки водного туризму та гребного слалому.
Зупинка на обід.
Остання зупинка у районі села Іванівка.
Кати сушимо, речі пакуємо.
Ранок. Міст над Південним Бугом.
Вид на річку з мосту.
День перед відправленням ми провели у прогулянках околицями та лазили по скелях. Це дуже популярне місце серед скелелазів. Навіть наприкінці сезону у вихідні сюди приїжджають повні автобуси людей.
